Дмитрівська батьківська субота: поминання спочилих у Свято-Миколаївському соборі м. Бердичева

05.11.2018

У Дмитрівську поминальну суботу ми збираємось у храмах і молимося за спочилих. У Дмитрівську батьківську суботу у Свято-Миколаївському соборі м. Бердичева після Божественної Літургії було звершено заупокійне Богослужіння…

Божественна Літургія... На ній ми наповнюємося Духом Святим, а у Таїнстві Причастя приймаємо Тіло і Кров Христа. І в думках запрошуємо на цю духовну трапезу й душі померлих родичів, передаємо їм частину Божественної енергії... У цей день православні йдуть до храму, готують записки з іменами своїх померлих близьких і приносять поминальні дари. Тихо горять свічки... «Зі святими упокой, Христе, душі рабів Твоїх...» – лунають голоси півчих, і все стає єдиним та вічним... Зі святими упокой…

Вселенську панахиду у Свято-Миколаївському соборі очолює благочинний Бердичівського округу ієромонах Варфоломій (Бойков) у співслужінні духовенства храму. Вселенська панахида – особливо душевне та зворушливе Богослужіння. Адже кожний, перебуваючи в Домі Божому, щиро молячись, згадує своїх рідних та близьких. Саме ця молитва у полум’ї палаючих свічок йде прямо до Господа. Соборна молитва дуже потрібна спочилим, а перш за все – живим... У Дмитрівську батьківську суботу ми поминаємо воїнів, які за віру і Батьківщину життя свої на полі брані поклали, і всіх спочилих православних християн… «Упокой, Господи, души усопших раб Твоих… Господи, упокой усопших воинов… Господи, упокой безвинно убиенных… Господи, упокой младенцев…»

«До молитви за померлих нас спонукає християнська любов. Вони – ближні наші, яких Господь заповідає любити, як самих себе, – лягають на душу слова проповіді клірика Свято-Миколаївського собору протоієрея Романа Натальчука. – Ісус Христос помер і Воскрес. Воскресіння Христове дає нам надію на вічне життя. І ми зібралися, щоб показати нашу духовну єдність із тими, котрі відійшли у світ інший, але залишилися живими для нас у наших серцях. І ми сподіваємося на загальне воскресіння. «Чаю воскресения мертвых и жизни будущего века…» – звучить у «Символі віри». Заповіді Божі велять нам любити ближніх – тих, хто потребує нашої турботи й підтримки, що виражаються в молитві, милостині і добрих справах. Шлях наш до життя вічного починається зараз, і потрібно жити богоугодно, прикрашати свої думки та справи чеснотами… Молитва кожного – це глас до Бога, сьогодні ми молимося разом, і наші серця, пройняті почуттям любові та вдячності до померлих, зливаються в єдиній спільній молитві до Господа про їх помилування, про прощення їх гріхів, вільних і невільних, та про вселення їх в обителі праведних…»

У Дмитрівську поминальну суботу ми поринаємо в теплі і світлі спогади про тих, кого немає поруч, у молитві переживаючи тиху печаль розлуки та радість зустрічі… Нехай мерехтливе світло поминальних свічок зігріє наші серця і подарує відчуття, що спочилі рідні поруч…

Прес-служба Бердичівського благочиння.





Раздел: 
Новости Благочиний