Паломництво парафіян Свято-Миколаївського собору м. Бердичева святими місцями Києва

Споконвіку Київ має славу святого міста. У столиці України – величезна кількість монастирів і храмів, до яких постійно стікаються паломники. У середині лютого парафіяни Свято-Миколаївського собору м. Бердичева здійснили духовну подорож до славного граду Києва…

Вночі, задовго до світанку, православні прихожани головного храму міста та віруючі з інших парафій, отримавши благословення благочинного Бердичівського округу, настоятеля Свято-Миколаївського собору архімандрита Варфоломія (Бойкова), та звершивши молитву, відправилися в автобусну подорож до м. Києва у супроводі екскурсовода паломницького відділу благочиння Лариси Поліванчук. Ще ледь розвиднілося, як прочани прибули до Голосіївської Пустині – у скит Києво-Печерської Лаври, що розташований у лісі на південній околиці столиці. В усипальниці під храмом на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» покояться мощі матушки Аліпії – подвижниці, особливо шанованої православними християнами в Україні. Вона продовжила духовні подвиги Голосіївських старців, денно і нощно молилася та приймала людей, лікувала їх душу і тіло. За смиренне несення скорбот Господь дарував матушці Аліпії дар зцілення і прозорливості. Черниця залишила людям заповіт: «Приходьте до мене, кричіть, і я почую…» І навіть після своєї смерті вона допомагає хворим і тим, хто потребує втіхи. Стражденні та нужденні постійно йдуть до неї зі своїми бідами і болем, проханнями та сокровенними сподіваннями, звертаючись із надією за допомогою й відчуваючи любов матушки. І вона нікого не залишає без розради, молячись перед Господом за всіх нас…

Бердичівські паломники приєдналися до молільників у храмі під час Божественної Літургії, подавали записки за здоров’я та упокій рідних і запалювали свічки… Дехто з благоговінням і трепетом приступив до Святих Таїнств Сповіді та Причастя…

Далі подорожуючі попрямували до Свято-Троїцького чоловічого монастиря, або Китаєвої пустині, яку нерідко називають Київським Афоном. Історія обителі тягнеться ще з часів засновників Києво-Печерської Лаври преподобних Антонія і Феодосія: монастир постав із келій-печер схимників... Ця давня свята земля завжди була місцем подвижництва і усамітнення ченців, тут проживало чимало старців. Найбільш відомі з них – преподобні Досифей і Феофіл, чиї могили знаходяться поруч із Троїцькою церквою. Незвичайна та водночас визначна сторінка історії монастиря – життя жінки, прп. Досифеї, котра прийняла постриг як чоловік і прославилася великими подвигами. Паломники побували біля могили затворниці, яка зарахована до лику святих. У цей день бердичівляни зустрілися з прочанами з Тульчинської єпархії та ієреєм Димитрієм, котрий супроводжував групу віруючих. З благословення намісника Свято-Троїцького монастиря Китаєвої пустині архімандрита Прохора (Костюченка) священик звершив читання Акафісту біля мощей преподобного Феофіла, Христа ради юродивого. Віруючі з великою увагою слухали його богонатхненну проповідь, розповіла паломниця Тетяна Політікіна: «Слово батюшки торкалося сердець, проникаючи в душу та знаходячи живий відгук…»

Незабаром бердичівляни завітали до Феофанії – до Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря. Тут зберігаються частки мощей великомученика Пантелеймона, до якого звертаються з проханнями про одужання. Віруючі схилилися перед ковчегом із молитвами: «Исцели болезни душевныя же и телесныя рабов Божиих, ныне поминаемых…» та проханнями від усякої скорботи і хвороби зцілити, від бід і напастей звільнити і в серця пролити розраду Божественну…

На території святині є джерела з цілющою водою, які лікують від усіляких хвороб: вмч. Пантелеймона, «Сльоза Божої Матері» та Архангела Михаїла. Бажаючі могли зануритися в прохолодну прозору купіль... Набравши з собою благодатної води, паломники вирушили у зворотну путь. Їхали задоволені та сповнені особливих почуттів, згадує екскурсовод Лариса Поліванчук: «Поїздка пройшла ніби на одному диханні. Повернулися духовно збагачені й щасливі…» «Наші парафіяни постійно здійснюють паломництво. Ми бували у багатьох монастирях, які мають свої особливості, свої святині. Завжди дивуємося їх красі та унікальності. Відвідування монастирів має благотворний вплив на душу та на хід думок людини... І завжди хочеться повторити подорож», – говорить Тетяна Політікіна.

Кожне паломництво – це нова грань у житті, нова сходинка до відкриттів і перетворень у собі. Бердичівські паломники глибоко вдячні організаторам поїздки за можливість відчути світлу радість дотику до святинь і зберегти її на довгий час…

Прес-служба Бердичівського благочиння.