Чергове паломництво парафіян Свято-Петропавлівського храму с. Реї до урочища Кип’ячого

Кожне паломництво сприяє духовному зростанню і перетворенню людини. Кожне паломництво – це нова грань у житті віруючого. Чотирнадцятого вересня парафіяни Свято-Петропавлівського храму с. Реї розпочали церковне новоліття з паломницької поїздки до урочища Кип’ячого.

Зранку група православних віруючих села Реї у супроводі настоятеля Свято-Петропавлівського храму ієрея Євгена Дзядуха вирушила у чергову духовну подорож. До них приєдналися жителі міста Бердичева та сіл Агатівки, Катеринівки і Скаківки, а також Озерянки Житомирського району. Разом із дорослими у паломництво відправилися й діти: хтось здійснював поїздку до Кип’ячого вперше, а хтось із великим душевним підйомом робив це вдруге чи втретє. Отож двадцять подорожуючих спочатку відвідали жіночий монастир Афонської ікони Божої Матері, схилившись у молитвах перед його святинями. Сюди звідусіль приїздять численні паломники, аби припасти до чудотворних ікон.

Віруючі Бердичівщини приєдналися до молільників на Божественній Літургії у храмі святих великомучеників Кипріяна та Іустинії, де знаходяться частинки їх чесних мощей. Деякі паломники зі страхом Божим, вірою й любов’ю приступили до Святих Таїнств Сповіді і Причастя. Цілюще джерело, яке забило у напрямку з-під вівтаря храму, названо на честь святих. За роки існування монастиря тут траплялися і продовжують відбуватися випадки благодатної допомоги й зцілення. Після звершення водосвятного молебню всі мали можливість зануритися в цілющі води. Бажаючі побували у церковній лавці, придбавши ікони і духовну літературу. Згодом паломники відправилися до чоловічого монастиря Казанської ікони Божої Матері. У храмі піднесли молитви біля святинь і подали записки за здоров’я та упокій своїх рідних. Ця обитель розташована поблизу селища Чоповичі і відома далеко за межами Житомирщини через джерело з цілющою водою, яке з’явилося на місці, де колись знайшли ікону Божої Матері. Віруючі омилися в купелі, відчувши бадьорість та прилив сил, і набрали з собою прохолодної вологи. Невдовзі, потрапезувавши, вирушили до чоловічого скиту преподобного Силуана Афонського. Послушник зустрів гостей, розповів про історію храму, який будується протягом понад десяти років, і запропонував спуститися до купальні, продовживши спілкування з паломниками. За переказами, у старовину на цьому місці стояв храм, який через зсув ґрунту пішов під землю. З того часу, кажуть місцеві жителі, у дні великих свят, проходячи повз, вони чують дзвін і церковний спів… На території ростуть високі сосни, стоїть якась особлива тиша, і легко дихається, і тріпотить душа... Віруючих запросили в альтанку й пригостили духмяним трав’яним чаєм із неповторним смаком…

Паломники поверталися додому у піднесеному настрої, сповнені духовної радості і незабутніх вражень. Вони дякували Господу та Пресвятій Богородиці за щасливу подорож та вели розмову про наступну поїздку до Свято-Успенської Почаївської Лаври.

Кожне нове паломництво стає сходинкою до нових відкриттів і пізнання себе…

Пресс-служба Бердичівського благочиння.