«Апостол проповедание и отец догматы Церкве едину веру запечатлеша…»

29 липня Православна Церква святкує пам'ять Отців 6 Вселенських соборів. Церква скликала Собор, коли було потрібно було вирішити будь яке спірне питання чи проблему, виробити певний загальний підхід або бачення.

На Вселенські собори з'їжджалися єпископи та представники всіх церков. Постанови, прийняті на Соборі записувалися в Книгу Канонів (Правил) і згодом приймалися церквою як вчення.

Попередником Вселенських соборів став Апостольський собор, скликаний апостолами в 51 році і позначений у Біблії (Дії 15:1-29).

Православною Церквою визнані сім святих Вселенських Соборів:

• - Нікейський I - 325 рік, проти єресі Арія
• - Константинопольський I - 381 рік, проти єресі Македонія
• - Ефеський - 431 рік, проти єресі Несторія
• - Халкідонський - 451 рік, проти єресі монофізитів
• - Константинопольський II - 553 рік, «Про три главах»
• - Константинопольський III - 680-681 роки, проти єресі монофелітів
• - Нікейський II - 787 рік, проти єресі іконоборців.

А літургійне святкування святим отцям шести Соборів пояснюється тим, що сьомий Вселенський Собор був покликаний таким на Помісному Константинопольському Соборі в 879-880 роках, тоді як кожен з шести був затверджений Вселенським на наступному за ним.

Сенс особливого шанування святих отців Вселенських Соборів полягає в тому, що тільки Собори володіли даром виносити непогрішні і «для всіх корисні» визначення в галузі християнської віри і церковного благочестя в кризові моменти церковної історії.

Короткий підсумок догматичного богослов'я святих отців шести Вселенських Соборів відображений у першому соборному правилі Трульського Собору (691 рік), що став продовженням VI Вселенського (Константинопольського III).

Крім догматичної діяльності, святі отці Вселенських Соборів виробляли правила до впорядкування церковної дисципліни. Церква ніколи не відступає від колишніх догматичних визначень, вироблених церковних канонів і не замінює їх новими.