Добро починається з тебе.

Добро починається з тебе
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду…

Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині. Невже для того, щоб виіскрити доброту із наших сердець, потрібні землетрус, чи Чорнобильська катастрофа? Хіба без них не можна бути милосердним? Хіба в звичайному плині днів немає людей, які потребують допомоги?

У злигоднях живуть 5 тис. наших земляків. Близько 1 тис. з них мешкають у напіврозвалених халупах. 7 тис. – ті, хто отримує мізерну пенсію. Є, і таких чимало, які існують на межі бідності. А скільки стареньких мешкає у будинках престарілих, бо від них відмовилися діти і навпаки батьки відмовляються від дітей і залишають їх у будинках дитини. Сумні факти, звичні. Та це правда життя.

24 жовтня у бібліотеці - філії №1(мкрн. «Дружба») відбулося відкрите засідання духовно-моральної школи на тему: «Добро починається з тебе».

За запрошенням працівників бібліотеки на свято завітали: благочинний Новоград-Волинського Троїцького округу протоієрей Валентин Мороз, директор міської централізованої бібліотечної системи Людмила Вікторівна Онищук, методист МЦБС Валентина Володимирівна Соломончук, бібліотекарі, активісти молодіжного клубу активного покоління «NIKA», користувачі бібліотеки.
Активісти клубу «NIKA» Діана Юта та Катерина Орел, які виступили в ролі ведучих, за допомогою гарно підібраних слів, віршів та відеороликів дали можливість всім присутнім зазирнути в найпотаємніші куточки своєї душі, ще й ще раз осмислити, як ми живемо, для чого живемо, що робимо не так.

«...Якось священик зустрів на вулиці жебрачку, котра просила милостиню. Вона розповіла йому історію свого життя. Була колись молода, вродлива, багата, жила в своє задоволення, мала все, чого душа забажає. І це все призвело її до такого жалюгідного стану. Чи ми з вами часом не схожі на цю жебрачку? Так, ми моральні жебраки, бо маючи все, стоїмо на краю прірви. «То те нам спати не дає, то се. Придбав одне – дивись за іншим помчав. Ми рятуємо нині землі й води, бо дійшли до крайньої межі. А чому? Чому довкола стільки зла? Чому діти такі жорстокі? Адже вони мають все: комп’ютери, мобільні телефони, музичні центри, різноманітні ігри. Одним словом – механізми. А душа, що там діється? Де шукати порятунку?», - такими словами розпочала захід бібліотекар, учасник Троїцької молодіжки Ольга Кожухова.

Отець Валентин розповів присутнім, що таке добро, милосердя, як воно проявляється в людині, яку користь приносить, відповів на проблемні запитання учасників заходу та подарував літературу.

Працівники бібліотеки висловили слово вдячності отцю Валентину за щиру, дружню допомогу під час проведення заходу. Користувач бібліотеки, який зайшов за газетами перед початком даного заходу запитав: «Це, що у вас в бібліотеці справжній батюшка? А я думав, що батюшки за межі церкви не виходять...».

Отже, лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополучні й здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне й тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя. Із такими сліпими, глухими треба терпеливо говорити, будити їх словом життєлюбним і проникливим. «Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небудь із молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні...» - так писав письменник-гуманіст А.П.Чехов.