«Христианския кончины живота нашого… непостыдны, мирны… просим…»

На 62-му році життя помер колишній настоятель Свято-Покровського храму с. Бистрик, що на Ружинщині, заштатний священик Житомирської єпархії протоієрей Ніколай Задерейко.

Він народився 20 листопада 1949 року на Андрушівщині. Священний сан прийняв 19 грудня 1988 року. Першою і останньою його парафією була Свято-Покровська, яку він прийняв у 1989 році. Саме ця парафія була однією з перших в Житомирській єпархії, яку зареєстрували і відновили у пострадянську добу. На плечі священика лягло відновлення храму, який тривалий час використовувався як магазин. Після повернення храму Українській Православній Церкві тут відродилось богослужбове життя, відновились Богослужіння, Літургії.

Крім того, необхідно було відновлювати зовнішній та внутрішній інтер’єр храму, відбудовувати купол – роботи вистачало. Допомагали о. Ніколаю і місцеві керівники, і парафіяни, аби спільно відновити велич сільської святині.

Більше двадцяти років протоієрей Ніколай ніс пастирське служіння у Бистрику. І лише у 2010 році через тяжку хворобу за власним бажанням був почислений за штат. Однак, до останнього дня священик, перемагаючи фізичні страждання від недугу, брав участь у богослужіннях, храмових святах не тільки в Бистрику, а й різних куточках району.

За час служіння о. Ніколай стяжав любов і повагу парафіян та співбратів. Він був відзначений церковним священноначаллям – саном протоієрея.

Приставився протоієрей Ніколай Задерейко 3 серпня 2012 року після тривалої хвороби, яку він переносив з істинно християнським смиренням та розумінням волі Божої.

Перед тим Таїнство Єлеоосвячення над ним звершили священики благочиння. Отець Ніколай неодноразово причащався на дому Святих Таїнств Христових.

З благословення Високопреосвященнішого Никодима, архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, заупокійну погребальну службу очолив благочинний Ружинського округу протоієрей Михаїл Маркевич.

Після перенесення тіла о. Ніколая у храм о 17 годині 3 серпня розпочалось вечірнє богослужіння. З об’єктивних причин погребання відбулося на другий день після кончини. І вдома, і після вечірні у храмі священики читали Святе Євангеліє.

У суботу, 4 серпня, о 6 годині священики розпочали вранішні богослужіння. Потім була звершена Проскомідія, за тим священики округу звершили Божественну Літургію.

Після короткого слова о. Михаїла розпочалось відспівування о. Ніколая за священицьким чином.

Незважаючи на спеку, Свято-Покровський храм був наповнений парафіянами, адже багатьох о. Ніколай колись вінчав, хрестив, сповідав, наставляв на християнський шлях, багатьом допомагав мудрою порадою. Багато людей було і навколо церкви. Кожен прийшов попрощатись зі своїм духовним отцем.

Після прощання під зворушливий піснеспів покаянного канону «Помощник и Покровитель» тіло о. Ніколая було обнесене навколо церкви і віддане землі. Священика поховали коло храму, якому він віддав більше двадцяти років служіння і священицького життя.

Погребіння біля храму відбулося з благословення Високопреосвященнішого Никодима, архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, та за згодою сільської влади. Адже лише за виняткових обставин тіло ховають у межах населеного пункту, а не на цвинтарі.

Перед прощанням велику пошану і вдячність від мешканців села висловив сільський голова Петро Устименко. Добрі й щирі слова, сповнені шани й любові, сказав благочинний округу протоієрей Михаїл.

Зі сльозами на очах прощались зі своїм наставником духовні чада о. Ніколая Задерейка.

«Христианския кончины живота нашего, безболезненны, непостыдны, мирны, и добраго ответа на Страшнем Судищи Христове, просим…» Так у Літургії вірних молитовно звертаємось до Господа Бога. Адже зустріти свої останні хвилини життя при доброму розумі, з миром у серці, причастившись Святих Таїнств Христових – це великий Дар Божий.