Єпископ Никодим звершив читання покаянного канону прп. Андрія Критського у Свято-Миколаївському соборі Бердичева.

Двадцять дев’ятого лютого, у середу першої седмиці Великого посту, Преосвященніший Никодим, Єпископ Житомирський і Новоград-Волинський, на Великому повечір’ї у Свято-Миколаївському соборі Бердичева звершив читання покаянного канону преподобного Андрія Критського.

За православною традицією, перша седмиця – час особливо старанної молитви і говіння. Великий покаянний канон святителя Андрія Критського є перлиною Православного Богослужіння. Він ділиться на чотири частини і читається ввечері протягом чотирьох днів першого тижня Святої Чотиридесятниці. Повністю його читання звершують на утрені в четвер п'ятої седмиці посту. Це богослужбове послідування містить 250 тропарів. Воно пронизане почуттям покаяння перед Богом та усвідомлення людиною своєї гріховності. І тому в каноні ми чуємо звернення до образів із Старого і Нового Завіту, до прикладів житія святих. Саме читанням цього розчуленого зову душі преподобного Андрія Критського Матір-Церква відкриває нам ворота Святої Чотиридесятниці.

У Свято-Миколаївському соборі – молитовна тиша, роняють сльози численні свічки, у багатьох віруючих – зволожені очі. Вони слухають слова Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського – плачу, який розкриває нам всю безодню гріха. Послушниця Марія Іванівна прийшла до храму з особливими відчуттями: «У нашому прекрасному соборі душа прагне слухати Богослужіння. Прошу Господа, аби врятував мого хворого сина, і щоб люди не втрачали віру. Треба звертатися до Господа, молитися, а Він – терпеливий та милостивий і любить усіх нас». Любов Максимівна Воротинцева проживає в Бердичеві з 1972-го року, з того часу вона – прихожанка собору: «З дитинства приходжу до храму з молитвою. Церква рятує мене в усьому, а Господь завжди допомагає. Колись моя мама говорила: «Шукай, дитинко, храм – там знайдеш розраду і втіху». Молитва дає мені силу. Слухаю покаянний канон – і душа моя розкривається».

Всю глибину покаяння відкриває нам Великий покаянний канон святого преподобного Андрія Критського. Проникливі слова бентежать душу і пробуджують спраглі серця людей від гріховного сну. Вслухаючись у них, ми ніби заново проживаємо історію всього світу і думаємо над власним життям. Із глибини душі підноситься покаянний голос: «Помилуй мя, Боже, помилуй мя!»

Після читання Канону Владика звернувся до людей із проповіддю: «Наступив Великий піст – духовна пора. Подвиг посту – це для нас пора каяття. Це пора лікування душ і холодних сердець, і прийшов час розквітнути душею і розтопити лід, розігріти серця любов’ю. Сьогодні в наших храмах звучить пісня Богу. А чи замислюємося ми, як страждають наші сплячі душі і прагнуть вирватися на волю? Великий покаянний канон має глибокий духовний зміст. У ньому згадується вся історія людства з часів творіння. В тропарях канону бачимо різні образи священної історії: згадуються Каїн та Авель, праведний Йосиф, великий єгиптянин Мойсей, цар і пророк Давид… Один за одним повстають перед нами гріхи, які глибоко пов’язані зі всією історією людства.

І сьогодні нам потрібно усвідомлювати, хто ми, звідки ми, і яке наше життя? Ми часто не замислюємося над цим. Але ми тут тимчасово, наше тіло тлінне, і сьогодні потрібно збирати духовне багатство й думати про те, що буде там, у вічності. І не боятися, адже з нами – Бог. А Бог є любов. Господь прийшов на землю заради нас. Нам потрібно робити добрі справи, аби Страшний суд був для нас праведним судом Божим. Але чи заслуговуємо ми на це? Скільки разів впадаємо в гріх, знає кожний із нас. Проте, іноді ми самі себе не розуміємо. А Бог бачить наші помисли, думки і вчинки…

В Святому Євангелії сказано, що перш ніж приносити Богу жертву, дар, потрібно спочатку примиритися із ближніми своїми. Великий піст – наша жертва Господу, яка повинна бути принесена чистими руками і смиренним серцем. Великий пост – це наш шлях до Бога. А труднощі, що виникатимуть дорогою, розчиняться радістю нашого сходження.

І сьогодні, в дні Великого посту, ми маємо щиро молитися. Коли буде покаяння – буде і молитва. Коли буде молитва – буде і піст. А коли здорова душа – здорове і тіло. Нам треба іти до Бога непростою християнською дорогою. Любити Бога складно. І тому християнин – уже сподвижник. Будемо ж перейматися радістю спілкування з Богом!

Великий піст тільки розпочався, і як ваш архіпастир, прощаю вас і прошу у всіх прощення. Вітаю вас із Великим постом і закликаю на всіх Божественне благословення».
Далі Владика побував в Свято-Троїцькому храмі на Богослужінні – разючому за силою впливу на душу. І знову слова канону закликали православних дати відповідь на одвічні питання про духовні істини.