Паломництво прихожан Свято-Хрестовоздвиженського храму с. Великої П’ятигірки та Свято-Успенського храму с. Осикова до Почаєва.

Днями настоятель Свято-Хрестовоздвиженського храму с. Великої П’ятигірки ієрей Олександр Худяков влаштував для православних подорож до Почаєва. Поїздка стала справжнім святом душі і назавжди залишилася в пам’яті юних та дорослих паломників.

Щорічно мешканці сіл Великої П’ятигірки та Осикова звершують паломництво до Свято-Успенської Почаївської Лаври. Кожного разу вони з нетерпінням чекають зустрічі з православною святинею Волині. І цього літа діти й дорослі з особливими почуттями готувалися до подорожі. В ніч з п'ятниці на суботу понад п’ятдесят віруючих зібралися біля автобуса. Малюки настільки мріяли про поїздку, що навіть забули про сон. Ієрей Олександр Худяков звершив чин благословення в подорож. Старанно помолившись, паломники разом зі священиком і старостою Свято-Хрестовоздвиженського храму Галиною Беленчук вирушили до Почаївських святинь.

На світанку представники Бердичівщини прибули на місце. У передранковій тиші вони побачили на вершині гори позолочені куполи. Краса, яку неможливо передати словами! Господь подарував цього дня гарну та сприятливу погоду. З широко відкритими очима паломники дивилися на храми та інші будівлі. В Успенському соборі Лаври вони побачили ікону Почаївської Божої Матері і під час молебню з акафістом Пресвятій Богородиці приклалися до чудотворного образу. Згодом схилилися перед святими мощами преподобних Іова та Амфілохія Почаївських. Із благоговінням усі стояли біля відбитка стопи Божої Матері – невичерпного джерела великих чудотворень. Явлення Пресвятої Богородиці на Почаївській горі та слід Її стопи на камені з'явилися близько 1340 року. Відтоді скелясте узвишшя стало місцем Божественної слави.

Лавра особливо вразила дітлахів та батьків, котрі вперше побачили цю велику Волинську святиню. Всі з благоговінням випили святої води та спробували просфори.

Семінаристи провели для паломників цікаву екскурсію. А наш церковний староста Галина Беленчук, один із організаторів поїздки, на деякий час стала непоганим гідом для бердичівських прочан. І ось вони побачили два хрести, виготовлені на підприємстві з обробки граніту у Великій П’ятигірці. На згадку про цю подію паломники сфотографувалися поруч. На душі були світлі почуття, адже частинка малої Батьківщини знаходиться саме тут, у Свято-Успенській Почаївській Лаврі. Покидаючи Святу Лавру, віруючі несли в своїх серцях благодатну радість…

Опівдні вони виїхали до Свято-Духівського монастиря, де приклалися до чудотворних ікон та часток святих мощів. Побачили і будівлю нового храму, колодязь глибиною понад 100 метрів, з якого набрали святу воду. Свято-Духівський скит відвідують безліч паломників із різних куточків землі та постійно знаходять тут зцілення. Паломники побували і на монастирському кладовищі. Підійшли до могили преподобного Амфілохія Почаївського, де постійно горить лампада… Тут не відчувається плину часу, і після смерті святий старець лікує, утішає і навчає з любов’ю до людей.

Наступною зупинкою поїздки стало озеро праведної Анни, де охочі з радістю занурилися в цілюще джерело і набрали святої води.

Духовно зміцнившись та пообідавши, віруючі поїхали до Корецького Свято-Троїцького жіночого монастиря, який розташований серед мальовничої природи. Пройшовши через багатовікові життєві випробування, завдяки заступництву Цариці Небесної, він продовжує нести світло християнської віри.

Ввечері, сповнені незабутніх вражень від зустрічі зі святинями, духовно насичені і щасливі, діти повернулися до своїх домівок. Як розповідає ієрей Олександр Худяков: «Усім дуже сподобалася паломницька поїздка. Дивовижно, але, попри втому, діти поводилися бадьоро. Навіть ті, котрих зазвичай заколисує в поїздці, не відчували труднощів і не жалілися на здоров’я. Віруючі сподіваються, що, з Божої милості, вони знову поїдуть до святинь, щоб побачити їх своїми очима, відчути своїм серцем».

Із Почаєва для Свято-Хрестовоздвиженського храму с. Великої П’ятигірки та Свято-Успенського храму с. Осикова привезли ікони в пам’ять про незабутню подорож. По прибуттю на землю Бердичівську отець Олександр відслужив подячний молебень і звернувся до православних із напутнім словом про особливості Петрова посту, православні святині і Божу благодать, яку відчуває кожен, хто з вірою приходить до них.