Паломники з Житомира та Попільні відвідали монастирі Одещини і Віниччини.

Літо – пора активного відпочинку не лише для тих, хто працює і нарешті одержав змогу вибратися у відпустку, а й для православних віруючих, які прагнуть зміцнити свою духовність біля великих християнських святинь – зцілитись духовно і тілесно. Паломництво, проща, молільня – найкращий спосіб для цього.

Нещодавно з благословення Преосвященнійшого Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського Никодима завідуючий єпархіальним відділом паломництва протоієрей Сергій Грицаюк організував таку прощу для православних віруючих Житомира та Попільні.

Півсотні прочан, серед яких була молодь і навіть діти, за три дні здолали шлях в півтори тисячі кілометрів і відвідали шість визначних святинь України – Свято-Іверський, Свято-Іллінський і Свято-Пантелеймонівський чоловічі монастирі у Одесі, Кулевчу з її мироточивими і кровоточивими чудотворними іконами, Свято-Троїцький жіночий монастир у Браїлові та Іоанно-Богословський чоловічий монастир у Лемешеві Вінницької області.

Шлях непростий, труднощів і спокус не бракувало, але ж для паломників це звична річ. Прочани жертвують Богу свої зусилля з конкретною метою: для прощення зла, що існує в світі, і власних гріхів, заради здоров»я і навернення до віри, за щасливу долю, а також як подяка за всі отримані ласки. Паломництво – це урок любові до ближнього і нагода повчитись цієї любові у непростих умовах.

Вершиною паломництва є Причастя Святих Христових Таїн. Тому у Свято-Іверському монастирі більшість наших прочан сповідались і причащались.

У Свято-Миколаївському храмі Кулевчі всі мали змогу прикластись до чудотворних ікон і у кіоті ікони Матері Божої Казанської побачити присохлі лілії, що із зрізаних паростків проросли і цвіли, як вже кілька років поспіль, на Святу Трійцю. Та яким же був їхній подив, коли у Іоанно-Богословському монастирі в Лемешеві священик показав ікону Казанської Божої Матері, в якій теж проріс і цвів пагон лілії, привезений з Кулевчі!

До речі, монастир у селі Лемешів Калинівського району Вінницької області – наймолодший в цьому краї. Йому лиш 12 років, територія його займає всього два гектари, і братія тут дуже небагаточисельна. Але який порядок всюди, з якою любо»ю облаштована територія. І як щедро проливається Всемилостивим Господом спасительна благодать в храмах!

Велике враження на прочан справили монастирські служби в храмах, під час яких сходить особлива благодать, а також святкування в день Казанської Божої Матері в Кулевчі.

У Браїлівській обителі паломники смакували монастирським обідом. Хоч був він, як заведено в монастирях, пісним, та здавалися ці простенькі страви справжніми смаколиками.

Молячись у Православних святинях, прикладаючись до чудотворних ікон, смакуючи воду із цілющих джерел і монастирські страви, подорожуючі сповнювались силою духовної і тілесної енергії. Хоч тривалі переїзди зазвичай ослаблюють, цього разу всі повертались бадьорі і умиротворені. Дорогою додому співали псалми, прославляючи Христа Спасителя, Божу Матір, Святих угодників Христових.