Православні Бердичева зустріли свято Стрітення Господнього.

Одне з двунадесятих свят – Стрітення Господнє – зустріли православні Бердичева. Срібна музика дзвонів скликала віруючих до
Свято-Миколаївського собору. Богослужіння очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель храму протоієрей Віталій Бойков.

«Прийдімо всі, Божественними піснями прославимо Христа, і приймімо Його…»

Люди з осяяними обличчями йшли до собору на святкову Божественну Літургію. Весь храм злився в єдиній молитві. Злагоджено звучали церковні піснеспіви: «Радуйся, Благодатна Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце Правди Христос Бог наш, що просвіщає тих, що в темряві. Веселися і ти, Старче праведний, що прийняв на свої руки Визволителя душ наших, Який подає нам Воскресіння...» Віруючі зверталися до Бога, відкриваючи свої душі і серця перед Господом. Марія Скульська зі сльозами на очах щиро дякувала Всевишньому за Його милість: «Кожний день зустрічаю молитвою, всім серцем лину до Бога. Кожне наше зітхання доходить до Господа…»

І відгукувалися в серцях православних слова проповіді благочинного Бердичівського округу протоієрея Віталія Бойкова: «Ми святкуємо радість зустрічі праведного Симеона з Господом, людини – з Богом, Старого Завіту – з Новим. У зимові свята Господь тричі приходить до нас: у Різдві став заради нас людиною, в Хрещенні прийняв на Себе тягар наших гріхів, у Стрітенні віддав Себе в руки людей... Це свято нашої зустрічі з Господом Ісусом Христом. Ми зустрічаємося з Богом у молитві, в радості і стражданнях, у Таїнстві Святого Причастя…»

Євангеліє від Луки розповідає про ту велику подію, коли народжений Спаситель на сороковий день земного буття був принесений Своєю Пречистою Матір’ю і святим Йосифом Обручником до Єрусалимського Храму. За звичаєм, батьки повинні були віддавати жертву Богу, і Пречиста Діва в покорі виконала припис закону та принесла дві горлиці. У цей час до храму прямував праведний Симеон. Він колись був перекладачем і, працюючи з книгами пророка Ісаї, записав слова: «Ось Діва в утробі зачне і народить Сина» та засумнівався в них. Хотів стерти написане на пергаменті, але тут з’явився Ангел Господній і, схопивши його за руку, сказав, що той не помре, доки не побачить народженого від Пречистої Діви Христа Господа. З того часу Симеон палко очікував пришестя Месії – Спасителя світу і прожив ці роки благочестиво.

«Його молитва була молитвою очікування, молитвою віри, – звертався до православних отець благочинний. – Цього дня дух Божий привів до храму й пророчицю Анну, яка прожила довге та благодатне життя і не відходила від храму, постом та молитвою служачи Богу вдень і вночі. Праведний Симеон, узявши Ісуса на руки, вимовив натхненні слова, котрі і донині щодня звучать на Богослужінні: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, із миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів…» Із вуст старця прозвучало пророцтво, звернене до Божої Матері: «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; Він буде знаком протиріччя, та й Тобі Самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець». В цих словах Вона побачила те, що в недалекому майбутньому чекає Її Сина та все новозавітне людство. І всі болі пройшли серцем Пресвятої Богородиці у наступні роки. Меч пройшов крізь Її душу – страшний меч споглядання мук і смерті Сина. Дивовижні слова праведного Симеона повністю здійснилися і в земному житті Спасителя, і після Його Воскресіння: одні, приймаючи Христа, повставали разом із Ним, а інші, відкидаючи Його, падали. Одні увірували і спаслися, інші – загинули. І вся історія людства свідчить про це.

Стрітення – це подія, котра повторюється. Богоприємець Симеон жив праведно й благочестиво і удостоївся зустрічі з Христом. Нехай це буде для нас добрим прикладом…

Кожна істинно віруюча людина з чистим серцем творить молитву, яка є нашим зверненням до Бога. І, здійснюючи добрі справи, ми зустрічаємося з Господом. Святитель Іоанн Златоуст говорить, що коли ми робимо благе діло, то поряд із нами невидимо стоїть Сам Христос і приймає нашу жертву. Храм – це місце особливої присутності Бога на землі. Ми постаємо перед Ним у Літургії, у Святій Євхаристії, приймаємо Безкровну жертву і зустрічаємося з Богом. У нашому житті Стрітення здійснюється багато разів.
Настане час зустрічі з Богом у вічності, коли Господь явиться в останньому Своєму Стрітенні, щоби судити весь світ: що одні були завжди з Ним, а інші – без Нього. Сьогоднішнє свято говорить про те, що Господь кличе усіх нас берегти вірність Богу до кінця та чекати зустрічі з Ним. І потрібно постійно прагнути до того, щоби в нашому земному житті було більше зустрічей зі Спасителем».

Цього дня багато людей приступили до Святого Причастя. Серед них – і маленькі бердичівляни: матері принесли своїх діток у храм, як колись Пречиста Діва… Слова «нині відпускаєш…» стосуються кожного з нас: рано чи пізно вони торкаються будь-якої людини. І кожному християнину важливо пам'ятати про них, про те, що ми завжди стоїмо перед Богом...

П’ятнадцятого лютого відзначається Міжнародний день православної молоді. Свято встановлене рішенням 14-ої асамблеї Всесвітнього Православного Молодіжного Руху в 1992-му році з благословення Предстоятелів усіх Православних Церков світу. Юна Дарина Малашина вважає, що це – Промисел Божий: «Адже Стрітення – зустріч із Господом, ближніми та світом. Таїнство зустрічі людської душі з Богом – це диво, яке несе радість…»

«Світло святкуймо Стрітення Господнє, радіючи духом…»

Після Божественної Літургії у Свято-Миколаївському соборі було звершено чин малого освячення води. Блакитне облачення священнослужителів, атмосфера радісного спілкування з Богом, молитовний настрій... Цього дня кожна віруюча людина в тій чи іншій мірі відчула подібне до того, що переживав праведний Симеон Богоприїмець. «Сьогодні відбулася зустріч із Господом, – слухали віруючі слова привітання зі святом благочинного Бердичівського округу протоієрея Віталія Бойкова. – Бог є світло, і до нього тягнеться душа наша. Нехай серця наповняться радістю і світлом! Нехай у вашому житті відбудеться це благодатне свято – свято Стрітення!»

За традицією, у день Стрітення Господнього освячуються свічки – це також своєрідна зустріч зі світлом Христового вчення. Ісус сказав: «Я світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя». Запалена свічка –символ Господа Бога, за Яким ми повинні йти…