«Величаем Тя, Пренепорочная Мати Христа Бога Нашего, и всеславное славим Успение Твое»

28 серпня Православна церква святкує одне з найбільших свят Успіння Пресвятої Богородиці. Це свято закінчує річний богослужбовий круг.

В Євангелії про життя Діви Марії після Розп'яття Господа говориться зовсім небагато. На прохання Спасителя, зверненої Їм з Хреста до Свого апостола, після завершення земного життя Христа Іоанн Богослов «узяв її до себе», тобто на своє піклування. Богородиця постійно перебувала з апостолами, і в день П'ятидесятниці, як і на учнів Христа, на Неї зійшов Святий Дух.

«Хоча в Святому Письмі немає оповіді про обставини кончини Її, втім, ми знаємо про них з найдавнішого і найвірнішого переказу», - писав у V столітті Єрусалимський Патріарх Ювеналій.

З церковного переказу відомо, що Богородиця після Розп'яття Спасителя жила в Єрусалимі - у будинку батьків Іоанна Богослова. Вона щодня ходила на Голгофу і до Гроба Господнього, де невпинно молилася. У період чергових гонінь на християн Діва Марія разом з Іоанном Богословом виїхала в Ефес (на території сучасної Туреччини), де і прожила кілька років. Потім знову повернулася в Єрусалим. Вона, як і апостоли, невпинно проповідувала Євангеліє, зцілювала людей, дбала про новонавернених християн. Переконувати людей в істинності шляху до Христа Вона могла і без всяких слів: одного погляду на Неї було достатньо, щоб все зрозуміти.
Одного разу, під час молитви біля Гробу Господнього до Богородиці явився Архангел Гавриїл. Він сказав: «Син Твій і Бог наш з архангелами і ангелами, херувимами і серафимами, з усіма небесними духами і душами праведних прийме, Тебе, Матір Свою, в Небесне Царство, щоб Ти жила і царювала з Ним нескінченний час». Так він повідомив Діві Марії, що Її земні дні полічені.

Про отримане від Ангела звістку Діва Марія повідомила Йосипа Аримафейського - він був одним з учнів Ісуса, але в число апостолів не входив. На його прохання і по молитві Богородиці протягом декількох днів в Єрусалимі зібралося більшість апостолів, щоб попрощатися з Нею.
Пресвята Діва очікувала завершення земних днів спокійно і навіть з радістю - адже Вона знала, що там, на Небі, зустріне свого Сина і Свого Бога. Ось як описує останні хвилини Богородиці святитель Димитрій Ростовський: «Раптово у світлиці заблищав несказанне світло Божественної слави, запаморочені світильники. Ті, яким відкрито те видіння було, прийшли в жах. Вони бачили, що покрівля світлиці відкрита і слава Господня сходить з небес, - Сам Цар слави, Христос, із ангелами та архангелами з усіма небесними силами, зі святими праотцями і пророками, що колись сповіщали про Пресвяту Діву, і з усіма праведними душами наближався до Пречистої Своєї Матері ».

Більшість дослідників сходяться на думці, що Діва Марія прожила на землі 72 роки і померла приблизно в 57-му році нашої ери.

Апостоли поховали Богородицю в гробниці Її батьків, праведних Іоакима і Анни, в якій спочивав і прах Її чоловіка - Йосипа Обручника, біля самого підніжжя Оливної, або Оливної гори, біля Гетсиманського саду, де так любив розмовляти з учнями Христос і де Він був заарештований. На цьому місці зараз підземний православний (грецький) храм.
Похоронна процесія була настільки урочистою і багатолюдній, що це викликало гнів іудейських первосвящеників. Вони ненавиділи Христа, а значить, не палали любов'ю і до Матері Його, Яка особистим прикладом і переконливим словом Сама навернула в християнство багатьох язичників і іудеїв. Послані стражники процесії перешкодити не змогли: і тіло Діви Марії, і йдуть поруч з ним християни були неначе огороджені невидимою стіною.

Переказ зберігає історію про те, як проходив повз іудейський священик Афонія спробував перекинути одр (спеціальний похоронний поміст) з тілом Діви Марії, але тут же його руки були відсічені якоїсь невідомої силою. Афонія був так вражений цим, що глибоко розкаявся, а потім прийняв християнську віру і руки його повернулися на місце.

Могилу Діви Марії апостоли закрили каменем так само, як раніше могилу Христа, - так належало за звичаєм.

Апостол Фома не встиг на похорон Богородиці - він прийшов до Єрусалиму на третій день після поховання. Інші апостоли привели його до гробниці, щоб Фома теж міг попрощатися з Матір'ю свого Бога. «... Коли святі Апостоли, відваливши камінь, відкрили труну, то вжахнулися: у гробі тіла Богоматері не було, - залишились одні тільки похоронні пелени, поширювали дивне пахощі; святі Апостоли стояли в подиві, дивуючись, що це значить! Цілуючи зі сльозами і благоговінням залишилася у гробі похоронну пелену, вони молилися Господу, щоб Він відкрив їм, куди зникло тіло Пресвятої Богородиці? »- Оповідає святитель Димитрій Ростовський.

У цей же день святі апостоли зібралися всі разом за обідом - а бачилися вони досить рідко, адже кожен ніс Слово Боже в різних країнах. І тут їм явилася Богородиця в оточенні ангелів і сказала: «Радійте! - Бо Я з вами по всі дні ».

Ось чому Успіння Пресвятої Богородиці - не привід для смутку, а свято. Адже «з вами» - це означає, що Вона і з усіма нами теж «в усі дні» ...
В день Успіння Пресвятої Богородиці благочинний Чуднівського округу протоієрей Андрій Змієвський здійснив святкову Божественну Літургію. Йому співслужив клірик Свято-Різдва Богородичного храму містечка Чуднова протоієрей Георгій Ковальчук. Після святкового Богослужіння був відслужений молебень перед початком нового навчального року. Після закінчення богослужіння благочинний поздоровив учнів та студентів з початком нового навчального року. Зусиллями жертводателів та прихожан храму був закуплений метал для ремонту купольної частини храму. Благочинний сердечно подякував всім хто брав участь у цій нелегкій справі.