«Я був у темниці, і ви відвідали Мене…»

Протягом десяти років ієрей В’ячеслав Губенко, настоятель церкви Святих першоверховних апостолів Петра і Павла, яка розташована на території Райківської виправної колонії (№ 73), духовно окормляє засуджених установи.
Зведення храму у місці позбавлення волі почалося в 2008-му. Декількома роками пізніше будівництво завершилося. Відтоді тут не припиняється щира молитва…

Без внутрішнього перетворення неможливо помінятися, говорить ієрей В’ячеслав Губенко, згадуючи своє перше відвідування Райківської виправної колонії (№ 73) на початку двохтисячних років і зустріч із колишнім начальником установи, нині першим заступником начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області полковником внутрішньої служби Станіславом Якіменком. Той підтримав богоугодну справу, адже проповідь Слова Божого в колонії сприяє духовному відродженню ув’язнених, їх поверненню до гідного законослухняного життя. У молитовній кімнаті проходили духовні співбесіди, засуджені переглядали відеофільми морального змісту, спілкувалися. В колонії звершувалися Таїнства Сповіді та Причастя, водосвятні молебні… «Процес виправлення засуджених неможливий без щирого каяття, – вважає теперішній начальник установи Станіслав Шафранський, – і в цьому особливо важливою є роль священика. На ньому лежить дуже висока відповідальність у духовному зціленні».

В усі часи Православна Церква ніколи не залишає людей без підтримки і допомоги, навіть якщо вони відбувають покарання за свої гріхи: «Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу… Бо …у в’язниці Я був – і прийшли ви до Мене». Тоді скажуть Йому праведники: «Господи, коли то Тебе ми бачили … у в’язниці – і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: «Істинно кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили». Споконвіку в традиці Матері-Церкви – милість до занепалих, до тих, хто кається...

Рік тому Високопреосвященніший Никодим, Архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський, звершив чин освячення церкви Святих першоверховних апостолів Петра і Павла в Райківській виправній колонії (№73).

«Возлюби ближнього свого, як самого себе…»

Настоятеля храму колонії ієрея В’ячеслава Губенка прихожани цінують та дуже поважають і завжди з нетерпінням чекають зустрічей із батюшкою. Щотижня за велінням душі він приходить до засуджених, знаходить потрібні слова, підтримує і відновлює надію. Приходить, щоб втішити тих, хто найбільше потребує розради. Таке служіння вимагає особливих якостей характера, внутрішньої сили і повної самовіддачі. «Духовне переродження, зміна людини на краще, – говорить отець В'ячеслав, – велика справа. І кожний священик радіє щирому каяттю грішника, як добрий пастир, котрий знайшов втрачену вівцю. Адже «На небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, ніж за дев'яносто дев'ять праведників, що не потребують покаяння», – знаходимо в Євангелії від Луки».

Багато засуджених читають Біблію, моляться і беруть участь у Таїнствах Церкви. Протягом року в колонії близько 20-и чоловіків прийняли Таїнство Хрещення, двоє – вінчалися. Двері храму постійно відчинені, і сюди приходять із молитвою близько ста віруючих. Щотижня, у середу, звершують Божественну Літургію. У людей з'являється бажання виправитися та після звільнення розпочати нове життя. І Господь не залишає тих, котрі йдуть цим шляхом, дає їм сили й надію. Перший церковний староста Сергій за сумлінну поведінку отримав умовно-дострокове звільнення. Його наступник, харківчанин Володимир, – на шляху до виправлення і незабаром зустрінеться зі своїми рідними.

Віра – шлях розуміння одне одного. І це позначається на моральному кліматі у виправній установі, впевнений ієрей В’ячеслав Губенко: «Прагнення жити за Божими Заповідями допомагає засудженим переосмислити свої вчинки. В колонії поменшало правопорушень. Віруючі краще дотримуються режиму, більш терпимі до людей…»

Частина духовного життя виправної колонії (№ 73) – чудова бібліотека, старанно зібрана завдяки підтримці Києво-Печерської і Почаївської Лавр, монастирів та скитів. І кожний засуджений може взяти будь-яку книгу духовно-морального змісту, почитати і розібратися в своїх думках, а незрозуміле – обговорити разом зі священиком.

Наприкінці лютого до Райківської виправної колонії (№ 73) прибула чудотворна ікона Божої Матері «Подільська», що знаходиться в Свято-Успенському соборі міста Житомира. Співробітники установи, засуджені і мешканці села прийшли вклонитися чудотворному образу, сподіваючись на захист Пресвятої Богородиці.

Особлива і радісна подія в житті колонії – престольне свято церкви Святих першоверховних апостолів Петра і Павла. Цьогоріч прихожани зустріли першу річницю освячення храму. Було соборно звершено Божественну Літургію, яку очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков. Багато віруючих сповідалися і причастилися Святих Христових Таїн.

Віра, кажуть засуджені, допомагає знайти мир і внутрішній спокій. І духовна підтримка, пастирське піклування та Слово Боже завжди необхідні ув’язненим. Глибока і проста істина, якій слідують священики, спілкуючись із мешканцями колонії, – одна з найважливіших Заповідей Божих: «Возлюби ближнього свого, як самого себе...» Саме цього не вистачає тим, хто перебуває в місцях позбавлення волі.