«Заступнице усердная…»

21 липня Церква вшановує пам'ять «Явлення ікони Пресвятої Богородиці в місті Казані». На нашій землі явлено багато різних ікон Пресвятої Богородиці, побудовано церков, монастирів.

Підкоренням Казані під покровом Пресвятої Богородиці було завершено справу, розпочату в 1164 році святим князем Андрієм Боголюбським. Волга - головний водний шлях країни - стала російською річкою. З татарського полону було звільнено 60 000 російських людей. Почалося навернення татар світлом Євангельської істини. Прославились перші мученики - святі Петро і Стефан. Новозаснована Казанська єпархія увійшла до складу Російської Церкви і незабаром засяяли своїми архієпископами: святителем Гурієм і святителем Германом.

Але особливо сприяло піднесенню Православ'я серед волзьких магометан з’явлення в місті Казані 8 липня 1579 чудотворної ікони Божої Матері.
Важко йшла справа проповіді Євангелія в скореному царстві серед закоренілих мусульман і язичників. Пресвята Богородиця, покровителька проповідників Слова Божого, ще в земній Свого життя розділяла зі святими апостолами благовісницьку працю, бачачи старання російських місіонерів, не забарилася послати їм Небесну допомогу, явивши Свою чудотворну ікону.

Список з ікони, явленої в Казані, опис чудес були послані в 1579 році в Москву. Цар Іван Грозний наказав влаштувати на місці явлення храм на честь Казанської ікони Божої Матері, де і помістили святу ікону, і заснувати жіночий монастир.
Невелика ікона, знайдена дівчинкою Матроною на недавно приєднаної околиці Російського царства, стала незабаром всенародною святинею, знаменням Небесного покрову Божої Матері, явленого всієї Руської Церкви, бо душа православного народу відчувала особливу участь Пречистої Владичиці в історичній долі Батьківщини. Не випадково Казанський образ є списком з древньою Влахернської ікони (святкування 7 липня), яка відноситься по іконографічному типу до ікон, що має назву Одигітрія-Путеводітельніца. Багато разів "Матінка Казанська" вказувала шлях до перемоги російським православним воїнам у виконанні їх священного обов'язку перед Богом і Батьківщиною.

По вигнанні поляків з Москви князь Димитрій Пожарський, за даними Никонівського літопису, поставив святу Казанську ікону у своїй парафіяльній церкві Введення в храм Пресвятої Богородиці, на Луб'янці, в Москві. Пізніше коштом князя-патріота на Червоній площі був споруджений Казанський собор. Свята ікона, що була у військах Пожарського при звільненні Москви, в 1636 році перенесена новозбудований храм. Нині цей святий образ перебуває в Богоявленському Патріаршому соборі Москви.

В пам'ять звільнення Москви від поляків встановлено було здійснювати 22 жовтня особливе святкування на честь Казанської ікони Божої Матері. Спочатку це святкування відбувалося лише в Москві, а з 1649 року було зроблено всеросійським.
У численних чудотворних списках з Казанської ікони прославляється на Русі Пречиста Богородиця, Покровителька православного народу. З безлічі ікон Богородиці, шанованих в Православній Церкві, ні одна не поширена в такому числі, як Казанська.

21 липня благочинний Чуднівського округу, протоієрей Андрій Змієвський, здійснив Божественну Літургію в Свято-Миколаївському храмі села Дацьки, де знаходиться святиня нашого району - Казанська ікона Божої Матері «Козацька». Йому співслужив настоятель храму священик Віталій Петрик. За багаторічною традицією з села Дацьки до села Бабушки звершується Хресна хода з Чудотворною іконою.

В Бабушках був побудований храм в честь Казанської ікони. 1902 року був освячений архиєпископом Антонієм (Храповицьким). Храм пережив безбожні п’ятилітки, війну,але не довго звершувалась Безкровна Жертва в храмі. В 60 роки минулого століття храм був зруйнований.

Після закінчення Богослужіння о. Андрій звернувся до прихожан з настановчою проповіддю, де закликав людей відроджувати церковне життя на селі.