Зусиллями місцевого господарства ремонтується храм у Кам’янці.

Історія Свято-Михайлівського храму у селі Кам’янка Попільнянського району має глибоке і міцне коріння. Хоча, у «Сказании о населенных местностях Киевской губернии» Л. Похилевича інформація аж надто скупа: «Церковь Свято-Михайловская, древняя, 7 класса; земли имеет указанную пропорцию. Неизвестно, когда построена».

Зате шанована в селі уродженка Кам’янки, а нині жителька столиці Людмила Прищепа відшукала в архівах документи, котрі дають підставу вже в 2015 році святкувати 400-річчя цього храму.

Звісно, навіть без архівних довідок неважко здогадатись, скільки руйнувань, занепадів і відроджень пережив цей храм за такий довгий вік. Сільські старожили ще й досі з острахом згадують, як руйнували його новітні безбожники в середині минулого століття, пристосовуючи під клуб.

Щоправда, у 1990-му історичну справедливість було відновлено – приміщення колишньої церкви знову передали сільській общині, спільними зусиллями реставрували і відновили Богослужіння в ньому.

Та минуло двадцять з лишком років і приміщенню знову забракло ремонту – частково обвалилася стеля, що зумовило і руйнацію даху.

– Великий обсяг ремонтних робіт вимагав і відповідних затрат, - делікатно підбирає слова настоятель цього храму протоієрей Віктор Нанівський. – Звісно, що для сільської общини це непідйомна сума. Тому вирішили звернутись за допомогою до директора місцевого ПСП «Кам’янка» Василя Васильовича Наумця – людини не просто небайдужої до всього, що діється в селі, а й готової підставити власне плече там, де це необхідно.

– Відремонтуємо, - не задумуючись сказав директор, оглянувши приміщення. - А як же не відремонтувати? Це ж для наших людей… Та й знаходиться ж церква у самому центрі села – поруч з конторою нашою, дитсадком, школою.

З Божою допомогою в першу чергу ремонтники «підняли» дах. Потім керівник господарства погодився замінити і облицювання стін (а це, між іншим, теж немалий обсяг робіт – раніше храми будували просторі), встановити обігрівальний пристрій на твердому паливі. Всі необхідні матеріали для цього вже завезли.

– До весняно-польових робіт хлопців справляться, - розважливо відповідає Василь Васильович на запитання, скільки часу потрібно на ремонт. – Не до Пасхи, - уточнює, - а до початку Великого посту.

Хай допоможе їм Бог!