Відійшов до Господа шанований старець, уродженець Житомирщини ієросхимонах Нектарій (Ковальчук)

16.07.2026

Православний світ зазнав непоправної втрати: 9 липня 2026 року відійшов до Господа легендарний пустинножитель, ієросхимонах Нектарій (до прийняття схими - ієромонах Миколай) (Ковальчук).

Шанований багатьма православними християнами старець мирно почив у світлий день пам'яті Тихвінської ікони Божої Матері, після причастя Христових Таїн.

Як повідомила православна письменниця, поетеса, дослідниця Татіана Лазаренко: «Кончина його була воістину блаженна: о п'ятій годині ранку він причастився Христових Таїн, а о сьомій – Господь упокоїв його чисту душу».

Майбутній шанований духівник народився в селі Горбулів Черняхівського району на Житомирщині у родині благочестивих віруючих, що явила світові видатних світильників віри православної. Рік тому, 23 липня 2025 року, відійшов до Господа брат отця Нектарія – протоієрей Володимир Ковальчук, багаторічний духівник Черняхівського благочиння, настоятель Свято-Покровського храму села Горбулів, один із найшанованіших священнослужителів Житомирської єпархії.

Нині двоє братів, віримо, зустрінуться в оселях праведників, де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але життя вічне!

До затвору протягом п'ятнадцяти років отець Нектарій трудився в Почаївській Лаврі, звідки разом із братом, монахом Костянтином, згодом відомим духовним письменником, вирушив у гори Кавказу, де перебував понад 30 років.

З того часу, як його брат, нині ієромонах Костянтин, прийняв сан у Грузинській Православній Церкві і нині служить у Грузії, отець Нектарій продовжував нести подвиг пустельництва, кілька разів на рік спускаючись з гір у Сухум, щоб сповідати духовних чад і придбати щось необхідне для свого скита.

Унікальні спогади про життя ієросхимонаха Нектарія можна прочитати в знаменитій книзі його брата ієромонаха Костянтина (Ковальчука) «Слова пустынника. О вечном и насущном, о горнем и дольнем» та книгах про видатних старців нашого часу, про Почаївську лавру та інші святині.

Невимовно скорботно, але смуток наш світлий, адже смерті – немає!

Вічна і блаженна пам’ять отцю Нектарію!

Віктор Мельниченко
За матеріалами публікації Татіани Лазаренко





Раздел: 
Новости Епархии