Звіт керівника єпархіального відділу по взаємодії з органами охорони здоров’я та медицини.

Звіт керівника єпархіального відділу
по взаємодії з органами охорони здоров’я та медицини.
(за 2015 рік)

Ваше Високопреосвященство, всечесні отці, шановні брати і сестри!

Маю приємну нагоду вітати Вас на щорічних Єпархіальних зборах Житомирської і Нов.-Волинської єпархії та коротко доповісти Вам про діяльність єпархіального відділу по взаємодії з органами охорони здоровя та медицини. Саме у такому складі і форматі, ми щорічно збираємось для обговорення та вирішення назрілих проблем церковного життя нашої єпархії, а також підбиття підсумків року, що минає.

Хочу наголосити на тому ,що в своїй діяльності я керуюсь настановами з Старого та Нового заповіту, Святих Отців, Статуту УПЦ, Основами Соціальної Концепції РПЦ, Конституції України , Основ Законодавства України про охорону здоровя, вказівками Правлячого Архієрея, рішеннями Єпархіальної Ради та ін.

Турбота про людське здоров'я — душевне й тілесне — споконвіку є завданням Церкви. Проте підтримання фізичного здоров'я у відриві від здоров'я духовного з православного погляду не є безперечною цінністю. Господь Ісус Христос, проповідуючи словом і ділом, зціляв людей, пікпуючись не тільки про їхнє тіло, але найбільше про душу, а врешті-решт — про цілісний склад особи. За словом Самого Спасителя, він зцілював «всю людину» (Ін. 7, 23). Зцілення супроводжувалися проповіддю Євангелія на знак влади Господа прощати гріхи. Були невіддільні вони і від апостольського благовістя. Церква Христова, яку її Божественний Засновник наділив усією повнотою дарів Духа Святого, від самого початку була общиною зцілення, і сьогодні в чині сповіді вона нагадує своїм чадам про те, що вони приходять до лікарні, щоб відійти зціленими. Біблійне ставлення до медицини найповніше виражене в книзі Ісуса сина Сірахова: «Шануй лікаря честю через потребу в ньому; бо Господь створив його, і від Вишнього зцілення... Господь створив з землі ліки, і розсудлива людина не нехтуватиме ними. Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його в дивних ділах Його: ними він лікує людину й знищує хворобу її. Той, хто виготовляє ліки, робить з них суміш, і справа його не закінчується, і через нього буває добро на землі. Сине мій! У хворобі твоїй не будь зневажливим, але молись Господу, і Він зцілить тебе. Кинь гріховне життя, і виправ руки свої, і від усякого гріха очисти серце... І дай місце лікарю, бо і його створив Господь, і нехай не відходить він від тебе, бо він потрібен. Інколи в їхніх руках буває успіх. Бо і вони моляться Господу, щоб Він допоміг їм подати хворому полегшення й зцілення для продовження життя» (Сір. 38, 1-2, 4,6-10, 12-14). Найкращі представники древньої медицини, приєднані до сонму святих, явили особливий образ святості — безсрібників і чудотворців. Вони були прославлені не тільки тому, що дуже часто завершували своє життя мученицькою кончиною, а й за прийняття лікарського покликання як християнського обов'язку милосердя. Православна Церква завжди з великою повагою ставилася і ставиться до лікарської діяльності, в основі якої лежить служіння любові, спрямоване на запобігання людським стражданням і полегшення їх. Зцілення ушкодженого хворобою людського єства постає як виконання замислу Божого про людину: «Сам же Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух, і душа, і тіло у всій цілості нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Ісуса Христа» (1Фес. 5, 23). Тіло, вільне від підкорення гріховним пристрастям та їх наслідкам — хворобам, повинно служити душі, а душевні сили й здібності, преображаючись благодаттю Святого Духа, прагнути до конечної мети й призначення людини — обожнення. Будь-яке істинне лікування покликане стати причетним до цього чуда зцілення, здійснюваного в Церкві Христовій. Водночас потрібно відрізняти цілющу силу благодаті Святого Духа, що подається по вірі в Єдиного Господа Ісуса Христа через участь у церковних Таїнствах та молитвах, від заклинань, замовлянь, інших магічних дій та забобонів. Багато які хвороби залишаються невиліковними, стають причиною страждань і смерті. Стикаючись з такими недугами, православний християнин покликаний покластися на всеблагу волю Божу, пам'ятаючи, що смисл буття не обмежується земним життям, яке є часом підготування до вічності.

Тому хочу привести Вам деяку статистику щоб Ви уявили собі той пласт проблем з яким зустрічається як медичний працівник так і пастирь який опікується закладом охорони здоровя. В ЛПЗ області працює 4399 лікарів та 12761 молодших медичних працівників. В області на сьогодні розгорнуто 9073 лікарняних ліжка. Населення обласі становить 1,125 млн. чоловік. За 9 міс. поточного року в ЛПЗ прийнято 10735 пологів, з них 6,5 тис. в м. Житомир. За цей же час проведено 3094 аборти (в т.ч. 1676 так званих вакуумаспірацій). В 3651 жінок здійснено встановлення ВМС , 12915 жінок користуються гормональною контрацепцією. За рік в області помирає 21 ,2 тис. чоловік. На першому місці захворювання ССЗ 14,5 тис. чоловік , на другому злоякісні новоутворення 2,5 тис. випадків, на третьому нещасні випадки і травми 1500 випадків. В т.ч. 270 самогубств, 80 -90 вбивств , 200-220 смертей від ДТП ,120 утоплень ,гине на пожежах 120 чоловік. Колосальна демографічна проблема – природній приріст в області складає - 4, 8 на 1000 населення ,- 9,3 село , - 1,6 місто. КАТАСТРОФА. Тепер декілька слів про окремі хвороби . В області на обліку знаходиться 2432 ВІЛ-інфіковані людини та 647 хворих на СНІД. Щорічно у нас реєструється 850 нових випадків ТВС 50 % зних це відкриті форми з виділенням мікобактерій в навколишне середовище. На обліку перебувае 20тис. хворих на хронічний алкоголізм та близько 1 тис. наркоманів. Щорічно в області реєструється 4,2 тис. так званих венеричних захворювань. За рік через ЛПЗ області проходить маже 250 тис. чоловік стаціонарних хворих. Первинний вихід на інвалідністьстановить 4770 чоловік. В області нараховується 85530 інвалідів, в т. ч. 10,3 тис.- першої групи ,36,0 тис. дрругої групи , та майже 39,0 тис. третьої групи .

За рік у нас виявляється 26 тис. осіб , що потребують сторонньої допомоги. З них 14,4 тис. людей похилого віку та хворих людей , що не мають рідних. Фінансування галузі за 9 місяців 73% від плану. В абс. цифрах 1,022 млрд. грн.,або 813,3 грн. на 1 жителя. В т.ч. 8,05 грн.на харчування та 9,61 грн. медикаменти всуми мізерні. 90 % кошттів галузі охорони здоровя ідуть на мізерну зарплатню та енергоносії. Лікарняна каса на 200 тис. своїх членів витратила 42,5 млн. грн. Або 201 грн., притом тільи на медикаменти.
Страждання є наслідком не тільки особистих гріхів, а й також загальної ушкодженості й обмеженості людської природи, а тому повинні переноситися з терпінням і надією. Господь добровільно приймає страждання для спасіння людського роду: «Ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53, 5). Це означає, що Богу було угодно зробити страждання засобом спасіння й очищення, який може бути дійовим для кожного, хто сприйме його зі смиренням і довірою до всеблагої волі Божої. За словом святого Іоанна Златоуста, «хто навчився дякувати Богові за свої хвороби, той недалекий від святості». Сказане не означає, що лікар або хворий не повинні докладати зусиль для боротьби з недугою. Проте, коли людські засоби вичерпані, християнину слід згадати, що сила Божа здійснюється в людській немочі й що в самих глибинах страждань він може зустрітися з Христом, Котрий узяв на Себе наші недуги й хвороби (Іс. 53, 4).

Церква закликає як пастирів, так і своїх чад до християнського свідчення серед працівників охорони здоров'я. Вельми важливим є ознайомлення викладачів та учнів медичних навчальних закладів з основами православного віровчення й православно орієнтованої біомедичної етики. Діяльність Церкви, спрямована на виголошення Слова Божого та подання благодаті Святого Духа стражденним і тим, хто про них піклується, становить суть духовного опікування в галузі охорони здоров'я. Головне місце в ньому займає участь у спасенних Таїнствах, створення в лікувальних закладах молитовної атмосфери, надання їх пацієнтам різноманітної благодійної допомоги.

Церковна місія в медичній сфері є обов'язком не тільки священнослужителів, а й православних мирян — працівників охорони здоров'я, покликаних створювати всі умови для задоволення релігійних потреб хворих, які просять про це прямо чи посередньо. Віруючий медик повинен розуміти, що людина, яка потребує допомоги, чекає від нього не тільки відповідного лікування, а й духовної підтримки, особливо, коли лікар має світогляд, в якому розкривається таємниця страждання й смерті. Бути для пацієнта милосердним самарянином з євангельської притчі — обов'язок кожного православного медичного працівника. Церква благословляє православним братствам і сестринствам милосердя нести послух у клініках та інших закладах охорони здоров'я, а також сприяє створенню лікарняних храмів, церковних і монастирських лікарень, щоб медична допомога на всіх етапах лікування й реабілітації поєднувалася з пастирським опікуванням. Церква закликає мирян подавати хворим посильну допомогу, яка покриває людські страждання милосердною любов'ю та турботою.

Різнопланова допомога надається воїнам у лікарнях та шпиталях, активісти парафій здійснюють соціальну допомогу постраждалим військовим та їх родинам, допомагають медпрацівникам доглядати хворих, надають духовну підтримку, закуповують медичне обладнання та медикаменти. Парафіяни підтримували немісцевих рідних поранених, надаючи їм житло, одяг, продукти. Постійно надається пастирська опіка, матеріальна допомога, в тому числі ліками та медичним обладнанням ,санітарним транспортом.

Але у більшості випадків поза статистикою залишається постійна матеріальна, нематеріальна, юридична, психологічна допомога таким людям, в тому числі у пошуку притулку чи поверненні додому.

Також здійснюється шефство над хворими у лікарнях, в тому числі допомога онкохворим дітям. Загалом варто зазначити, що у 2015 році активізувались практично всі парафії єпархії у напрямку благодійності та соціального служіння. Кількість та якість допомоги постійно зростають. Деякі парафії співпрацюють з міжнародними гуманітарними організаціями та благодійними фондами, що підвищує авторитет не тільки в українському суспільстві, але й на світовому рівні.

Неодноразово брав участь у круглих столах та засіданнях, які проводили- Правлячий Архієрей єпархії Високопреосвященний Архієпископ Житомирський і Нов.-Волинський Никодим, Житомирська обласна державна адміністрація, громадська Рада при ОДА, Правління Лікарняної каси Житомирської області.
Зокрема: 7 засідань Єпархіальної Ради, 8 засідань Громадської Ради при ОДА, 12 засідань Правління Лікарняної каси та ін.

Впродовж року я трудився в міру своїх сил та можливостей, виконуючи послух, доручений мені Правлячим Архієреем. Я хотів би подякувати усім вам - шановний Владико, всечесні отці , чернецтво, дорогі брати і сестри, за допомогу і підтримку, яку Ви надавали мені в служінні Церкві і Богу у цей нелегкий час. Впродовж року я мав можливість це бачити і відчувати.

Нинішня ситуація потребує від усіх нас посиленої молитви, терпіння та взаємної підтримки. Лише в єдності та братерській любові ми зможемо протистояти нападкам на нашу Святу Церкву.

Також протягом року звершувались в лікарняних храмахЛітургії, під час яких священики виголошували проповіді та робили короткі пояснення чину Літургії, завдяки чому парафіяни та хворі глибше мали можливість осмислили символічне та духовне значення служби. Хворі готувалися до сповіді, соборування та причастя, багато з них вперше у житті.

Виклики сьогодення ставлять перед усіма нами нові завдання. На жаль, нинішня суспільно-політична ситуація в країні залишається вкрай напруженою, помітне загострення міжконфесійних та міжрелігійних відносин. Сьогодні ми всі є свідками відкритої спланованої інформаційної війни, яка ведеться проти Української Православної Церкви з використанням неперевіреної, а інколи й відверто наклепницької інформації. Такі дії приводять до ще більшого напруження у суспільстві і загрожують внутрішній безпеці та стабільності в країні. Багато людей не повернулися у свої домівки, інші – повернулись поранені. Крім того, численні переселенці знайшли тимчасове житло у містах і селах Житомирщини. Всі ці люди опинилися у важкій ситуації і потребують допомоги та підтримки, як чада нашої Святої Матері Церкви. Ми не вправі судити чи давати політичну оцінку сучасним подіям, але зобов’язані протягнути руку допомоги всім стражденним, їхнім сім’ям та родинам. До чого я Вас і закликаю. Кожному Господь вручив свій хрест, на кожного з нас покладена відповідальність за доручену справу. Часто від наших дій та рішень залежать життя і долі інших. І найбільше та найпростіше, що кожен з нас може сьогодні зробити для блага України та Церкви – це самовіддано й жертовно виконувати свої обов’язки, озброївшись невидимими узами любові та взаємопідтримки. Тільки так ми збережемо нашу єдність, мир в українській землі та в наших серцях. Тільки ділами любові та милосердя повинне бути наповнене наше життя.

Керівник єпархіального відділу по взаємодії з органами охорони здоров’я та медицини
Протоієрей Володимир (Головаков)